на другое место

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

перевесить

1) (вторично) переважувати, переважити, (о мног.) попереважувати що;

2) (несколько раз, многое) переважувати, переважити, важити, поважити що. [Всі мішки поважив];

3) (перетянуть) переважувати, переважити, перетягати, перетягти, сов. понести, потягти кого, що (на терезах). [А ну, зважмося, хто кого переважить (перетягне, понесе, потягне)];

4) (превзойти) переважати и -важувати, переважити, перемагати, перемогти кого, що, брати, взяти гору (верх), горувати над ким, над чим. [Правда кривду переважить];

5) (на другое место) перевішувати, перевісити, (о мног.) поперевішувати що (на инше місце);

6) через что - перечіплювати, перечепити, перехиляти, перехилити що через що. [Перечепив мішка через плече]. Перевешенный -

1) переважений;

2) перевішений, поперевішуваний;

3) перечеплений, перехилений.

* * *

1) ( взвешивать заново) перева́жувати, перева́жити и поперева́жувати

2) (вешать иначе, на другое место) переві́шувати, переві́сити и попереві́шувати

3) ( перетягивать) перева́жувати, перева́жити; ( превосходить) переважа́ти, перева́жити

1) ( взвешивать всё или многое) перева́жувати, перева́жити и поперева́жувати, несов. пова́жити

2) (несов.: казнить) переві́шати, попереві́шувати

3) ( развешивать) розві́шувати, розві́шати, несов. пові́шати, порозві́шувати

4) см. перевешивать I 1)

перегнать

1) переганяти, перегонити, перегнати (о мног.) попереганяти, поперегонити. [Мене вже з одного місця на друге перегонили вісімнацять разів (Васильч.). На літо перегнали мене з «нашої» тюрми в иншу (Тесл.). Поперегонили воли через річку];

2) (опережать) переганяти, перегнати, випереджати, випередити, попереджати, попередити, (о мног.) попереганяти, повипереджувати, повипереджати кого. [Я таки тебе перегнав. Одна одну попереджає (М. Вовч.)];

3) (жидкость) перегонити, переганяти на що, через що, перепускати, перепустити через (на) що. Перегоняемый -

1) (на другое место) перегонюваний;

2) (опережаемый) випереджуваний;

3) (о жидкости) перегонюваний; перепущуваний на що, через що. Перегнанный -

1) перегнаний, (о мног.) поперегонений;

2) перегнаний, випереджений; (о мног.) повипереджуваний;

3) перегнаний, перепущений.

* * *

несов.; сов. - перегн`ать

1) ( в другое место) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и попереганя́ти и поперего́нити

2) ( опережать) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти

3) ( подвергать перегонке) спец. переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти

переместить переміщувати и переміщати, перемістити, переставляти, переставити, перекладати, перекласти, пересувати, пересунути, (о мног.) попереміщати, попереставляти, поперекладати, попересувати що. -ть кого - см. Переводить. Перемещённый - переміщений, переставлений, перекладений, пересунутий и пересунений. Чиновник -щён на другое место, в другое учреждение - службовця переведено на иншу посаду, до иншої установи.

* * *

несов.; сов. - перемест`ить

перепрятать

1) (на новое место, некоторое время) переховувати, переховати, попереховувати кого, що (на нове місце, який час). [Сьогодні оце сховає там, а через який час перехова у друге місце];

2) (запрятать всё) поховати. -ться - переховуватися, переховатися, попереховуватися; поховатися.

* * *

несов.; сов. - перепр`ятать

1) (прятать заново, в другое место) перехо́вувати, перехова́ти, хова́ти в іншому місці (деі́нде), схова́ти в і́ншому мі́сці (деі́нде)

2) (прятать всё, многое) хова́ти, похова́ти, несов. позахо́вувати

техн., несов. перебива́ть, сов. переби́ть

техн., несов. перебива́ть, сов. переби́ть

техн. перебива́ть (вбивать в другое место, заново оббивать)

перегрести и перегресть

1) (грести снова, на другое место) перегрібати, перегребти, перегромаджувати, перегромадити, перегортати, перегорнути, (о мног.) поперегрібати, поперегромаджувати, поперегортати. Оттенки см. Грести;

2) -сти реку - перегребти ріку;

3) -сти кого (опередить грёбкой) перегребти, перевеслувати кого.

* * *

несов.; сов. - перегрест`и

переколоть

1) (на другое место или иначе) переколювати, переколоти, перешпилювати, перешпилити, (о мног.) попереколювати, поперешпилювати що (на инше місце або инакше);

2) виколювати, сов. виколоти и повиколювати, поколоти, переколоти. [Коли-б свині роги, то-б усіх поколола (переколола). Усіх вас поколемо тутеньки, як свиней (Куліш)];

3) поколоти. Я себе в крыжовнике все руки -колол - я собі аґрусом чисто руки поколов;

4) (щепить) розколювати, розколоти, розрубувати, розрубати, (о мног.) порозколювати, порозрубувати, поколоти, порубати, пощеляти. Все дрова -кололи - усі дрова порубали. [Пощеляй оце поліно на дрібненькі скіпочки]. Переколотый - переколотий, перешпилений; поколотий и т. д.

* * *

несов.; сов. - перекол`оть

1) переко́лювати, переколо́ти; (прикалывать снова, иначе) перешпи́лювати, перешпили́ти; (несов.: исколоть) поколо́ти

2) (закалывать всех, многих) переко́лювати, переколо́ти, несов. поколо́ти, ви́колоти

-колотить

1) перебивати, перебити, (о мног.) поперебивати. [Перебий гвіздок (гвіздка) на инше місце];

2) (посуду и т. п.) перебивати, перебити, поперебивати, побити, перетовкти, поперетовкувати, потовкти. [Ти мені увесь посуд поперебиваєш (потовчеш)];

3) (выколачивать одежду) вибивати, вибити, повибивати;

4) кого (о мног.) - побити. См. Отколотить 2. Переколоченный - перебитий, перетовчений, потовчений, побитий; вибитий.

* * *

несов.; сов. - переколот`ить

1) ( на другое место) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти

2) (разбивать всё, многое) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти; несов. перетрощи́ти, ( хрупкое) перетовкти́

3) ( избивать) би́ти, поби́ти

переписаться

1) переписуватися, переписатися, бути переписаним, списуватися, списатися, бути списаним. [Та й довго-ж воно в тебе переписується];

2) листуватися з ким, мінятися (зсилатися) листами з ким, (гал.) кореспондувати з ким. Мы с ним -ваемся - ми з ним листуємося.

* * *

несов.; сов. - перепис`аться

1) (несов.: быть в переписке) листува́тися

2) (записываться в другое место, в число других) перепи́суватися, переписа́тися

3) страд. (несов.) перепи́суватися; спи́суватися; друкува́тися, передруко́вуватися

несов.; сов. - перепр`ятаться

1) (прятаться заново, в другое место) перехо́вуватися, перехова́тися, хова́тися в і́ншому мі́сці (деі́нде), схова́тися в і́ншому мі́сці (деі́нде)

2) (прятаться - обо всех, многих) хова́тися, похова́тися, несов. позахо́вуватися

перечислить

1) перелічувати, перелічити, вилічувати, вилічити, (о мног.) поперелічувати, повилічувати кого, що. [Перелічу і дні і ночі (Шевч.). Перелічив усіх до одного, не проминув нікого];

2) (перевести кого, куда) переписувати, переписати, (о мног.) попереписувати кого куди. [Переписано мене з піхоти в кінноту]. Перечисленный -

1) перелічений, вилічений;

2) переписаний.

* * *

несов.; сов. - переч`ислить

1) ( пересчитывать) перелі́чувати, перелічи́ти, перерахо́вувати, перерахува́ти и поперерахо́вувати; диал. вичи́слювати, ви́числити

2) (зачислять в другое место, в другую категорию) перерахо́вувати, перерахува́ти и поперерахо́вувати; ( переводить) перево́дити, перевести́ и поперево́дити

3) ( переводить на другой счёт) бухг. перерахо́вувати, перерахува́ти и поперерахо́вувати

1) (второй) другий. На -гой день - другого дня, на другий день. В -гой раз - удруге. [Зайшов він і вдруге і втретє]. С -гой стороны - з другого боку. Один за -гим (друг за другом) - один по однім, один за другим;

2) (иной) инший, инакший, иначий, (редко) другий. [Забув мене мій миленький, иншу полюбив. Шукайте собі вже инакшої куховарки (Крим.)]. В -гое время - иншим часом. В -гой раз - иншим (другим) разом. В -гое место - куди-инде. В -гом месте - де-инде, (реже) инде. [Ходім куди-инде. Шукай де-инде. В Жаботині родилася, инде не привикну (Чуб.)]. Другое запел - иншої (вже не тієї) співає. Это -гое дело - це инша річ [справа]. И тот и -гой, и то и -гое - і той і цей, і те й це (і це й те). Ни то, ни -гое - ні те, ні це (ні це, ні те).

* * *

1) ( иной) інший, дру́гий; диал. она́кий

2) (второй, следующий) дру́гий, насту́пний

3) (некоторый, какой-л. иной) і́нший

4) в знач. сущ. і́нший, -ого

1) (обозначение, отмечание чего) визначання, визначування, зазначання, зазначування, на[по]значання, на[по]значування, відзначання, відзначування, оконч. визначення, зазначення и зазначіння, на[по]значе[і]ння, відзначе[і]ння чого;

2) (определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) призначання, призначування, визначання; визначування, приділяння чого кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що; (оконч. и результат действия) призначення и призначіння, визначення, приділення и придіління, приділ (-лу). [Кожна година в нього мала своє призначення (Коцюб.)]. -ние награды - призначання (призначення) нагороди. -ние наказания - визначання (визначення), призначання (призначення) кари. -ние срока - призначання (призначення), визначання (визначення) терміну (строку, речінця). -ние цены - визначання (визначення) ціни. Дать -ние чему - призначити (приділити) що куди, до чого, на що, дати призначення (приділ) чому. Дать совсем другое -ние чему - дати зовсім инше призначення чому, призначити що на зовсім инше. [Дав зовсім инше призначення тому закладові (Ор. Левиц.)]. Доставить письмо по -нию - приставити (віддати, принести, привезти) листа, кому (куди) призначено. Не доходит по -нию - не доходить, куди призначено (шутл. куди націлено). [Його увага, здається, не доходить, куди її націлено (Короленко)]. По месту -ния - до призначеного місця, куди призначено. Отправиться к месту своего -ния - поїхати (піти, вирядитися), куди призначено (до призначеного місця). Станция -ния - станція призначення;

3) (на должность, для исполн. обязанности) призначання, настановляння, настановлювання, наставляння кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяння кого за кого, (гал.) іменування кого ким, на яку посаду; (оконч. и результат действия) призначе[і]ння, (только оконч.) настановлення, настанова, наставлення, приділе[і]ння; (только куда, кому, к кому) надавання, оконч. надання кого куди, кому, до кого. [Почув про призначення його на голову комісії (Київ). Читаєш здебільшого (по газетах) у відділі нових призначень «Трупов, Дьяков…» (Н. Рада)]. -ние на вакантное место - призначання (призначення), настановляння (настановлення, настанова) на вільну посаду. Получить -ние - дістати (одержати) призначення, бути призначеним (настановленим). Состоялось -ние его на службу - його призначено (настановлено) на посаду;

4) (человека на земле) призначення. [Довідується про своє місце й призначення в житті (Грінч.). Задумався про те, яке призначення в людини (Крим.). Чоловіче, подумай про своє високе призначення (Наш)].

* * *

1) ( действие) призна́чення, (неоконч.) призна́чання; ви́значення, (неоконч.) визнача́ння; призна́чення, (неоконч.) признача́ння; наставляння

2) (распоряжение, постановление; основная функция чего-л., цель) призна́чення